19.10.2022
Сьогодні мама Максима, пані Тетяна, розповіла нам, що хлопець вже давно веде активне і насичене життя звичайного підлітка. І навіть займається спортом. А ще задумується про вибір майбутньої професії і не виключає, що стане…лікарем!

17.10.2022
Майбутня співпраця буде потужним кроком для розвитку галузі трансплантології, і ми впевнені, що результатом буде безліч врятованих життів.
Дуже вдячні за сприяння Посольству України в США, і особисто послу, пані Оксані Маркаровій.

10.10.2022
Приємно відмітити, що вже другій рік поспіль співробітники Інституту серця МОЗ України беруть участь у Конгресі не лише як делегати, але й у якості спікерів.

03.10.2022
Почалася війна, Софія з мамою були вимушені виїхати до Польщі, і продовжувати лікування там, але стикнулися з безліччю проблем, і, не отримавши жодних перспектив на лікування, повернулись до України

20.09.2022
Маттіа з сестричкою-двійнею народився передчасно, на 25 тижні з екстремально низькою вагою тіла, всього 600 грамів, та ще й з вродженою вадою серця.

08-09-2022
Попри війну робимо все можливе аби дарувати нашим пацієнтам нове життя. Сьогодні вночі в Інститут серця МОЗ України відбулася трансплантація – серце отримала 20-річна Софія з Донецької області після цілого року очікування.
Раді можливості міцно тримати медичний фронт.

02.09.2022
Пацієнтці з Рівного з діагнозом полікістозна хвороба з ураженням нирок та печінки, була проведена санаційна нефректомія – один із етапів підготовки хворих з полікістозом нирок до трансплантації.

01-09-2022
Борис Тодуров з командою Інституту серця прооперували українського воїна із кульовим пораненням легені.
З 1-го дня війни Інститут серця МОЗ України надає допомогу 24\7 пацієнтам із пораненнями серця, легень, судин.

18-08-2022
Для Олени з Рівненщини довгоочикувана вагітність була радістю, але на 31 тижні медики Рівненського обласного перинатального центру були змушені провести екстрений кесарів розтин, оскільки існувала загроза життю дитини.

16-08-2022
Зазвичай пару «батьки-діти» – ми сприймаємо, як батьки і малі діти, але, насправді, у будь-якому віці батьки готові на все заради порятунку і щастя своїх дітей.
Батько Віктора, не замислюючись, віддав нирку синові, прийнявши миттєве рішення, коли з’ясувалося, що це потрібно *тут і зараз.