Ексудативний перикардит: визначення та основні причини
Ексудативний перикардит — це запальне захворювання перикарда, яке характеризується накопиченням рідини (ексудату) в перикардіальній порожнині. Ця рідина може чинити тиск на серце, порушуючи його нормальну роботу та викликаючи симптоми серцевої недостатності.
Основні причини розвитку ексудативного перикардиту:
- Інфекційні фактори:
- Вірусні інфекції: Віруси грипу, Епштейна-Барра, Коксакі.
- Грибкові інфекції: У пацієнтів з імунодефіцитом.
- Неінфекційні фактори:
- Системні захворювання: Ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак.
- Онкологічні захворювання: Первинні пухлини або метастази в перикард.
- Травми та хірургічні втручання: Включаючи оперативні втручання на серці.
- Післяінфарктний синдром (синдром Дресслера): Як реакція імунної системи на некроз міокарда.
- Ідіопатичні причини:
- У деяких окремих випадках причина захворювання залишається невизначеною.
Статистика поширеності та фактори ризику
Статистика поширеності:
Ексудативний перикардит є відносно рідкісним захворюванням, але його частота залежить від конкретної причини:
- Онкологічні причини: У 5–15% пацієнтів із раковими захворюваннями розвивається ексудативний перикардит, спричинений метастазами.
- Ревматоїдні захворювання: Зустрічається у 10–20% пацієнтів із системним червоним вовчаком або ревматоїдним артритом.
- Уремічний перикардит: До 10% пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю мають ризик розвитку цього стану.
Фактори ризику:
- Онкологічні захворювання:
- Пухлини легень, молочної залози або лімфоми часто спричиняють ураження перикарда.
- Системні захворювання:
- Автоімунні хвороби, такі як системний червоний вовчак, підвищують ризик запалення перикарда.
- Ниркова недостатність:
- Пацієнти на гемодіалізі через уремію схильні до розвитку перикардиту.
- Поганий контроль за хронічними захворюваннями:
- Наприклад, неконтрольований діабет або гіпертензія можуть ускладнити перебіг основної патології.
Патогенез і механізми розвитку ексудативного перикардиту
Ексудативний перикардит розвивається внаслідок запального процесу, який зачіпає серозні оболонки перикарда і викликає накопичення рідини в перикардіальній порожнині. Основні механізми включають:
- Формування запалення:
- Запалення виникає у відповідь на інфекційні або неінфекційні фактори. Ураження серозної оболонки перикарда запускає вивільнення медіаторів запалення (цитокінів, простагландинів), що сприяють збільшенню проникності судин.
- Накопичення рідини:
- Підвищена проникність судин призводить до виходу рідини, білків і клітин імунної системи в перикардіальну порожнину.
- У разі бактеріального або гнійного перикардиту ексудат може містити гнійні компоненти, тоді як при вірусному запаленні рідина зазвичай серозна.
- Здавлення серця:
- Накопичення великої кількості рідини створює підвищений тиск у перикардіальній порожнині, що може обмежити діастолічне наповнення серця.
- У важких випадках це призводить до розвитку серцевої тампонади, що є невідкладним станом.
- Вторинні зміни в тканинах:
- Хронічне накопичення ексудату може викликати потовщення і кальцифікацію оболонок перикарда, що ускладнює роботу серця навіть після видалення рідини.
Клінічні прояви ексудативного перикардиту
Симптоми ексудативного перикардиту залежать від об’єму накопиченої рідини, швидкості її утворення та здатності серця компенсувати здавлення. Основні клінічні ознаки включають:
- Загальні симптоми:
- Лихоманка: Характерна для інфекційного або системного походження перикардиту.
- Слабкість і втомлюваність: Через зниження серцевого викиду та загальний інтоксикаційний синдром.
- Задишка: Виникає через здавлення серця ексудатом і погіршення наповнення шлуночків кров’ю.
- Серцеві симптоми:
- Біль у грудях: Зазвичай тупий, розлитий і пов’язаний із подразненням перикарду. Інтенсивність болю може зменшуватися у сидячому положенні.
- Тахікардія: Як компенсаторна реакція серця на зниження ударного об’єму.
- Глухість серцевих тонів: Слухова ознака значного накопичення рідини в перикардіальній порожнині.
- Ознаки серцевої тампонади:
- Зниження артеріального тиску (гіпотензія): Через обмеження діастолічного наповнення серця.
- Парадоксальний пульс: Зменшення систолічного артеріального тиску під час вдиху на ≥10 мм рт. ст.
- Набухання шийних вен: Ознака підвищення тиску у венозній системі через поганий відтік крові.
- Інші прояви:
- Диспепсичні розлади: Відчуття тяжкості у животі через застій крові в печінці.
- Кашель: У разі тиску великої кількості рідини на бронхи або легені.
Методи діагностики ексудативного перикардиту
Точна діагностика ексудативного перикардиту є важливим кроком для визначення причини накопичення рідини в перикардіальній порожнині та вибору оптимального лікування. Основні методи включають (4):
- Клінічний огляд та анамнез:
- Лікар оцінює симптоми, такі як задишка, біль у грудях, набряки та слабкість.
- Аускультація може виявити ослаблення серцевих тонів через значне скупчення рідини в перикардіальній порожнині.
- Електрокардіографія (ЕКГ):
- Може демонструвати зниження амплітуди зубців через ізоляцію електричної активності серця рідиною.
- У деяких випадках спостерігаються неспецифічні ознаки запалення, такі як дифузне підняття сегмента ST.
- Рентгенографія органів грудної клітки:
- Збільшення серцевої тіні може вказувати на великий об’єм рідини в перикардіальній порожнині.
- Ехокардіографія (УЗД серця):
- Є золотим стандартом для діагностики перикардіального випоту.
- Дозволяє визначити об’єм рідини, її локалізацію та вплив на роботу серця.
- Черезстравохідна ехокардіографія (ТЕЕ) забезпечує більш деталізоване зображення в складних випадках.
- Комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ):
- Допомагають оцінити структуру перикарда, наявність кальцифікацій або пухлин, а також виявити вторинні ураження.
- Перикардиоцентез:
- Інвазивна процедура для забору рідини з перикардіальної порожнини.
- Дозволяє визначити характер ексудату (серозний, гнійний, геморагічний) та провести мікробіологічний, цитологічний і біохімічний аналіз.
- Лабораторні аналізи:
- Загальний аналіз крові: може виявити лейкоцитоз або підвищений рівень запальних маркерів (СРБ, ШОЕ).
- Аналіз на аутоімунні маркери: для виключення системних захворювань, таких як червоний вовчак.
- Біохімічний аналіз: оцінка рівня сечовини і креатиніну для діагностики уремії.
Методи лікування ексудативного перикардиту
Лікування ексудативного перикардиту залежить від його причини, об’єму рідини в перикардіальній порожнині та ступеня впливу на функцію серця. Воно може включати медикаментозну терапію, інвазивні процедури або хірургічне втручання .
- Медикаментозне лікування:
- Протизапальні препарати:
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (напр. ібупрофен) для зменшення запалення.
- Колхіцин для запобігання рецидивів при ідіопатичному чи вірусному перикардиті.
- Глюкокортикостероїди:
- Використовуються при аутоімунних або уремічних формах перикардиту.
- Антибіотики:
- Призначаються при бактеріальному перикардиті після підтвердження чутливості збудника.
- Діуретики:
- Для зменшення застою рідини в організмі при супутній серцевій недостатності.
- Інвазивні процедури:
- Перикардіоцентез:
- Пункція перикардіальної порожнини для видалення надлишкової рідини.
- Використовується як лікувальна міра при серцевій тампонаді або для зменшення симптомів.
- Перикардіальний дренаж:
- Встановлення катетера для тривалого відведення ексудату у випадках повторного накопичення рідини.
- Хірургічне лікування:
- Перикардектомія:
- Часткове або повне видалення перикарда виконується у разі хронічного або рецидивуючого перикардиту, який не піддається іншим методам лікування.
- Додаткові заходи:
- Лікування основного захворювання (інфекції, системного захворювання, ниркової недостатності).
- Контроль за станом пацієнта в умовах реанімації при підозрі на серцеву тампонаду.
Якщо є запитання стосовно даного захворювання: ви можете залишити повідомлення, використовуючи розташовану нижче форму контактів.
Профілактика ексудативного перикардиту
Запобігання ексудативному перикардиту базується на ранній діагностиці та лікуванні основних захворювань, що можуть спричинити його розвиток. Основні профілактичні заходи включають (6):
- Лікування первинних інфекцій:
- Своєчасна терапія вірусних інфекцій: Лікування інфекцій грипу, вірусів Коксакі та інших респіраторних захворювань, які можуть спричинити перикардит.
- Контроль хронічних захворювань:
- Ревматологічний нагляд: Своєчасна корекція аутоімунних захворювань, таких як системний червоний вовчак або ревматоїдний артрит.
- Догляд за нирками: Контроль рівня сечовини та креатиніну в пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю для профілактики уремічного перикардиту.
- Підтримка імунної системи:
- Імунізація: Вакцинація проти пневмокока, грипу та інших інфекцій, які можуть викликати перикардит.
- Здоровий спосіб життя: Правильне харчування, уникнення стресу, помірна фізична активність і відмова від шкідливих звичок.
- Регулярний медичний контроль:
- Рання діагностика: Регулярні обстеження в осіб із груп ризику для моніторингу можливих змін у роботі серця та виявлення перших симптомів захворювання.
- Своєчасне звернення до лікаря: При появі болю в грудях, лихоманки чи інших симптомів, що можуть свідчити про запалення перикарда.
Прогноз для пацієнтів з ексудативним перикардитом
- У більшості випадків адекватне лікування приводить до повного одужання, особливо при вірусних чи ідіопатичних формах перикардиту.
- Після проведення перикардіоцентезу чи перикардектомії пацієнти можуть повернутися до активного життя за умови контролю основного захворювання.
- У пацієнтів із хронічними системними захворюваннями або онкологією прогноз залежить від ефективності лікування основної патології.
- Повторні втручання можуть бути необхідними у разі рецидиву перикардиту.
Ускладнення ексудативного перикардиту
Ексудативний перикардит без належного лікування може призвести до розвитку серйозних ускладнень, які значно впливають на функцію серця та загальний стан пацієнта (8).
- Серцева тампонада:
- Найбільш небезпечне ускладнення, що виникає через накопичення великої кількості рідини, яка здавлює серце й обмежує його діастолічне наповнення.
- Проявляється раптовим зниженням артеріального тиску, тахікардією, задишкою та набуханням шийних вен.
- Хронічний констриктивний перикардит:
- Тривале запалення може призвести до потовщення і склерозу стінок перикарда, ускладнюючи роботу серця.
- Пацієнти відчувають хронічну задишку, втомлюваність та набряки.
- Рецидив захворювання:
- У деяких випадках після лікування ексудативний перикардит може повторюватися через невилучення причини хвороби або недостатньо ефективну терапію.
- Інфікування ексудату:
- У разі бактеріального ураження можлива поява гнійного ексудату, який спричиняє сепсис або погіршення загального стану.
- Ураження внутрішніх органів:
- Застій крові внаслідок порушеного кровообігу може спричиняти ураження печінки (застійний гепатит), нирок або легень.
- Серцева недостатність:
- Тривале порушення функції серця через здавлення або зміни перикарда може сприяти розвитку хронічної серцевої недостатності.
Ексудативний перикардит — це серйозне захворювання, яке не завжди починається з явних симптомів, але може швидко призвести до тяжких ускладнень, таких як серцева тампонада чи хронічна серцева недостатність.
Ключовим аспектом успішного лікування є своєчасна діагностика, у тому числі за допомогою ехокардіографії та перикардиоцентезу, а також виявлення та лікування першопричини хвороби.
Медикаментозна терапія, інвазивні втручання або хірургія (перикардектомія) застосовуються залежно від тяжкості процесу та відповідної клінічної ситуації.
Рання профілактика, регулярне медичне спостереження при хронічних захворюваннях і звернення до кардіолога при перших симптомах — критично важливі для запобігання серйозним наслідкам.
Список використаних джерел
- Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – https://www.who.int
- American Heart Association (AHA) – https://www.heart.org/en/
- National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI) – https://www.nhlbi.nih.gov/
- National Library of Medicine – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/
- Sciencedirect – https://www.sciencedirect.com/
- Національна медична бібліотека – https://medlineplus.gov/
- Український медичний часопис – https://umj.com.ua/uk
- Бібліотека здоров’я – https://www.chcrr.org/uk/
