Цю ваду серця виявляють у 10-30% дітей з вродженими вадами серця. Це одна з найчастіших вад серця. На кожну тисячу пологів народжується приблизно 2 дитини з цією вадою. Міжшлуночкова перетинка у розділяє лівий та правий шлуночки серця. В нормі отворів в неї не буває.

Дефект міжшлуночкової перетинки – це отвір в перетинці, через який кров може потрапляти з лівого в правий шлуночок та навпаки. Оскільки лівий шлуночок потужніший за правий, спочатку відбувається скид крові з лівого до правого шлуночка, тобто з великого кола кровообігу до малого. При перевантаженні судин малого кола відбувається їх спазм та підвищення тиску (легенева гіпертензія), через деякий час судини склерозуються, ущільнюються, тиск в малому колі кровообігу значно підвищується і коли він перевищує тиск в великому колі, напрям скиду крові змінюється на прово-лівий. У хворого з’являється ціаноз (посиніння носогубного трикутника, нігтів та ін..)

Досить часто відбувається мимовільне закриття дефекту міжшлуночкової перетинки. В перший місяць життя закривається близько 80% отворів, але можливе самостійне закриття дефекту і в більш пізні строки. Закриття відбувається за рахунок м’язового шару перетинки.

Дефекти міжшлуночкової перетинки класифікуються за місцем знаходження та за розмірами:

• Великими дефектами вважаються отвори, діаметр яких дорівнює або перевищує діаметр аорти, при подібних дефектах тиск у обох шлуночках майже однаковий;
• Середні, коли діаметр отвору менше діаметру аорти, а тиск у правому шлуночку дорівнює 50% тиску в лівому;
• Малі, коли об’єм крові в малому колі кровообігу більше за великий не більше ніж на 25%. Такі пацієнти майже не пред’являють скарг та добре ростуть та розвиваються.

Лікування:

Якщо у дитини великий дефект міжшлуночкової перетинки з ознаками серцевої недостатності, операцію виконують в перші три місяці життя. В шість місяців необхідність операції визначається тиском у малому колі кровообігу, легеневих артеріях. Для цього може бути потрібне діагностичне зондування, процедура, при якій за допомогою тонких трубочок (катетерів), введених безпосередньо в порожнини серця та великих судин, вимірюється тиск, отримується зображення порожнин серця та уточнюється характер їх сполучення, розраховуються деякі інші фізіологічні показники. Така процедура виконується під наркозом і допомагає ретельно уточнити діагноз та визначити тактику лікування. Якщо тиск у легеневій артерії невисокий, операцію модо 12 місяців, за цей час дефект може закритися сам. У деяких дітей операція може бути відстрочена до 5 років. В умовах штучного кровообігу виконується закриття дефекту заплатою. Зазвичай операція виконується через праве передсердя.

При невеликих та середніх дефектах альтернативою відкритій операції зі штучним кровообігом служить ендоваскулярне закриття дефекту окклюдером – спеціальним пристроєм, який в складеному стані через катетер вводиться і цілком закриває патологічний отвір, ізолюючи таким чином шлуночки один від одного (відео)

Смертність при оперативному лікуванні не перевищує 3%, при закритті окклюдером – не більше 1%. Віддалені результати добрі у 90% оперованих, та 98% після закриття окклюдером.