Галина Василівна Бабіна (детальніше)

лікар-ендокринолог

 

 

 

 

Ендокринні артеріальні гіпертензії.

• Артеріальні гіпертензії при патології надниркових залоз і щитоподібної залози

Не менше половини усіх випадків ендокринних гіпертензій припадає на надниркові артеріальні гіпертензії.Артеріальні гіпертензії при патології наднирків складають до 5% усіх артеріальних гіпертензій (за даними спеціалізованих клінік – до 12-15%) і розвиваються в результаті гіпертензивного ефекту ряду гормонів. Причиною артеріальної гіпертонії можуть бути захворювання надниркових залоз, пов’язані з формування пухлин, які виробляють гормони. Ці гормони викликають підвищення артеріального тиску (АТ) і можуть протікати під “маскою” гіпертонічної хвороби. Ці ендокринні вторинні форми артеріальної гіпертонії часто виникають у осіб молодого віку, відрізняються важкою течією, лікування медикаментами часто буває малоефективним.

У таких випадках важливо діагностувати первинний гіперальдостеронізм (синдром Кона) – пухлина наднирків, яка секретує гормон Альдостерон. Альдостерон затримує натрій в організмі, підвищує АТ. При цьому часто надмірно виводиться калій, що часто призводить до характерних симптомів: пацієнти скаржаться на м’язову слабкість, судоми в м’язах рук і ніг, почастішання сечовиділення, особливо вночі.
Причиною артеріальної гіпертонії може бути також інша пухлина наднирків – феохромоцитома, яка секретує катехоламіни. При цьому артеріальна гіпертонія набуває кризового характеру.

• Артеріальна гіпертензія при ендокринопатіях щитоподібної залози зустрічається як при гіпертиреозі, так і при гіпотиреозі.

Гіпертиреоз. Характерні ознаки гіпертиреозу – збільшені ЧСС і серцевий викид переважно ізольована систолічна артеріальна гіпертензія з низькою (нормальним) діастолою АТ. Вважають, що підвищення діастоли АТ при гіпертиреозі – ознака іншого захворювання, що супроводжується артеріальною гіпертензією чи ознака гіпертонічної хвороби.

Гіпотиреоз. Характерна ознака гіпотиреозу – висока діастола АТ. Інші прояви з боку ССС – зменшення ЧСС і серцевого викиду.
У обох випадках для уточнення діагнозу потрібне визначення функцій щитоподібної залози.

• Артеріальна гіпертензія при розладах ендокринної функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Найбільше клінічне значення має артеріальна гіпертензія, що розвивається при значному і тривалому збільшенні в крові АДГ і АКТГ.

Ці захворювання дуже важливо своєчасно виявляти, оскільки лікувати їх необхідно спільно з ендокринологом – передусім нормалізувати гормональні відхилення як головну причину артеріальної гіпертонії, що приводить до нормалізації АТ і одужанню пацієнта. Діагностика захворювань проводиться в умовах спеціалізованого відділення, де досліджують гормони, проводять дослідження томографії наднирків, УЗД щитоподібної залози, а за необхідності – і інші методи дослідження.