Остеосцинтиграфія – метод радіонуклідної візуалізації кістково-суглобового апарату з використанням  остеотропних радіофармпрепаратів (РФП), призначений для виявлення ділянок патологічного порушення метаболізму кісткової тканини внаслідок деструктивно-репаративних процесів різної етіології.
Метод дозволяє оцінити характер розподілу РФП у кістках скелету і суглобах, виявити ділянки патологічного порушення метаболізму, їх точну локалізацію та природу виникнення.

Режими проведення остеосцинтиграфії:
1. Планарна сцинтиграфія всього тіла (whole body).
2. Прицільні проекції окремих ділянок скелету.
3. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ).
4. Трьохфазна сцинтиграфія.
5. Поєднана ОФЕКТ/КТ.

Показання до остеосцинтиграфії:
1. Первинне ураження кісток.
2. Вторинне (метастатичне) ураження кісток.
3. Запальні захворювання кісток і суглобів (остеомієліт, артрити, дисметаболічні артропатії). 
4. Травматичні пошкодження кісткової системи (у тому числі приховані і стрес-переломи)
5. Болі в хребті, сакроілеїти, диференційна діагностика доброякісного (остеохондроз, патологія міжхребцевих дисків, спондилолістез) і вторинного (злоякісного) ураження.
6. Оцінка ефективності хіміотерапевтичного, променевого та радіонуклідного лікування.
7. Наявність больового синдрому невідомої природи, ймовірно пов’язаного з кістково-суглобовим апаратом.
8. Визначення життєздатності кісткових трансплантатів.
9. Виявлення неспроможності та наявності запального процесу (інфікування) в ділянці суглобових протезів.

 

 

 

 

 

Показання до трьохфазної сцинтиграфії:
1. Запальні захворювання кісток і суглобів (остеомієліт, артрити, дисметаболічні артропатії).
2. Травматичні пошкодження кісткової системи (в тому числі приховані і стрес-переломи). 
3. Визначення життєздатності кісткових трансплантатів.
4. Виявлення неспроможності та наявності запального процесу (інфікування) в ділянці суглобових протезів.

Показання до ОФЕКТ:
1. Сумнівне підвищення накопичення РФП, яке недостатнє для інтерпретації природи даної ділянки (доброякісної або злоякісної) і вимагає уточнення його локалізації.
2. Розташування ділянки підвищеного накопичення РФП в області суперпозиції кісткових структур.
3. Велика кількість ділянок ураження кісткової тканини, виявлених на КТ або МРТ.
4. Необхідність порівняння (зіставлення) з іншими методами візуалізації.

Показання до ОФЕКТ/КТ:
1. Диференційна діагностика підозрілих невизначених ділянок підвищеного накопичення РФП при стандартній планарной остеосцинтиграфії в режимі «все тіло» або ОФЕКТ.
2. Диференційна діагностика доброякісних і злоякісних ділянок підвищеного накопичення РФП в залежності від їх локалізації в структурах кістково-суглобового апарату.
3. Підозра на наявність м’якотканного компонента при ураженні кісткової тканини.
4. Підозра на наявність супутніх ускладнень, зокрема патологічних переломів або компресії спинного мозку, які можуть бути виявлені при одному суміщеному дослідженні.
5. Необхідність проведення біопсії ураженої кісткової тканини.

Підготовка до дослідження. Спеціальної підготовки не потрібно, в день дослідження рекомендується легкий сніданок. Можна приймати медикаменти, призначені лікарем, у тому числі анальгетики.
При собі мати направлення на дослідження, медичну документацію (виписні епікризи після стаціонарного лікування, дані КТ, МРТ, радіонуклідних досліджень, якщо вони проводилися раніше).

Проведення дослідження. Введення препарату проводиться в маніпуляційній відділення внутрішньовенно. Дослідження проводиться через 1,5 – 3 години від моменту введення препарату і триває від 20 до 60 хвилин. Під час дослідження пацієнт повинен нерухомо лежати на спині, при неможливості виконання цієї умови (наприклад, посилення больового синдрому в цьому положенні) необхідно повідомити про це лікаря. Час початку дослідження, його тривалість і кількість проекцій визначається лікарем в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта і діагнозу.
Після введення препарату пацієнт може перебувати у відділенні або залишити відділення до моменту початку дослідження (при узгодженні з лікарем). Результат дослідження видається на руки пацієнту через 15-30 хвилин після його закінчення. У деяких випадках виникає необхідність додаткового дослідження через 24 години після введення препарату.

Проведення остеосцинтиграфії рекомендується:
1. До початку лікування.
2. Не раніше 3-4 місяців після закінчення променевої, радіонуклідної та хіміотерапії.
3. На етапах хіміотерапевтичного лікування для оцінки його ефективності.

Переваги сцинтиграфії перед методами морфологічної візуалізації:
1. Можливість виявлення ділянок порушеного метаболізму в кістковій тканині на ранніх стадіях їх виникнення.
2. Можливість візуалізації всього тіла (в режимі whole body), необхідних для уточнення прицільних проекцій і ОФЕКТ без збільшення променевого навантаження на пацієнта.
3. Можливість зіставлення або поєднання сцинтиграфічного (функціонального) зображення з даними морфологічних досліджень (КТ, МРТ) для більш точної діагностики.

Протипоказання: вагітність, період годування груддю, тяжкий стан пацієнта.