Відділення переливання крові, сформоване в 2007 році, є структурним підрозділом Київського Інституту Серця.

Головною функцією відділення є забезпечення кров’ю і кровозамінниками хірургічних відділень.

Тут проводиться робота з відбору донорів крові, лабораторних аналізів, заготівлі, переробці, зберіганню та карантинизації компонентів крові, у тому числі з приготування ареактогенних трансфузійних середовищ.

Пацієнтам Інституту Серця та усім бажаючим в амбулаторному порядку виконуються іммуносерологічні дослідження (групові властивості крові) з використанням новітніх гелевих технологій, індивідуальний підбір крові для пацієнтів. Відділення переливання крові бере участь в наукових дослідженнях, проводить велику роботу з навчання персоналу правилам переливання крові, веденню супроводжуючої документації, контролює використання компонентів і препаратів крові та кровозамінників в клінічних підрозділах.

Прийом донорів крові здійснюється висококваліфікованими фахівцями в донорському залі, оснащеному сучасним устаткуванням, в роботі використовуються тільки одноразові матеріали, що цілком унеможливлюють інфікування.

Що таке донорство.

Слово “донорство” походить від латинського слова donare, яке означає добровільну відмову здорової людини (донора) від свого органу на користь того, хто його потребує.

Донорство крові – це виняткова можливість подарувати свою кров незнайомій людині, яка в ній має потребу, і врятувати його життя

Штучної альтернативи продуктам крові на даний момент не існує!

Служба крові здійснює збір крові у добровільних донорів, а також піклується про те, щоб лікарні були забезпечені необхідною кількістю продуктів крові

У завдання відділення входить:

• організація і надання трансфузиологічної допомоги пацієнтам і застосування спеціальних методів гемотерапії (аутогемотрансфузії, реінфузії,);
• забезпечення відділень Інституту Серця компонентами і препаратами донорської крові, имуносерологічними реактивами, створення “банку крові” для організації запасів крові;
• здійснення регулярної підготовки лікарів і середнього медичного персоналу лікарні з питань трансфузіонної терапії, профілактики і лікування постранфузійних ускладнень;
• пропаганда впровадження в комплексну програму лікування хворих нових трансфузійних середовищ;
• проведення систематичного аналізу трансфузійної терапії в кожному клінічному підрозділі клініки і в цілому по установі.