Це був непростий рік, ми гідно стикнулися з могутнім ворогом – Covid-19. Ми втратили колег та близьких, наш спосіб життя дуже змінився і в нашому лексиконі з’явились такі слова як “локдаун”, “карантин”, “самоізоляція”. Ми змушені адаптувати наш робочий режим під потреби країни в нових умовах, відтерміновувати планові огляди та операції. Перед нами іноді постає складний вибір – чиє життя рятувати, адже катастрофічно не вистачає апаратів ШВЛ. А на фоні Covid-19 серцево-судинні захворювання стали ще менш контрольованими, і ми вкотре хочемо нагадати вам не зневажати цей факт та своєчасно звертатись до лікарів за допомогою.

Так, це був непростий рік, але ми гідно пережили його. Сотні пролікованих на Covid-19 хворих, тисячі прооперованих цього року, ми виконали 9 з 10 трансплантацій, зроблених в Україні, імплантували електрокардіостимулятор вагітній пацієнтці, вага нашого найменшого пацієнта – 900 г, а вік нашого найстаршого пацієнта – 101 рік.

Висловлюємо подяку всім бригадам, які цього року творили історію української трансплантології разом: Інститут серця МОЗ України, Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова, Національний Інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова, КНП “Київська Міська Клінічна Лікарня Швидкої Медичної Допомоги” ЛШМД, БСП

Висловлюємо щирі співчуття та слова подяки родинам донорів, які дали можливість іншим людям жити.

Ми на вірному шляху розвитку кардіохірургії в Україні.
Дякуємо команді Інституту серця на чолі з Борисом Тодуровим за плідну та самовіддану працю впродовж усього року, цінуємо та пишаємось кожним із вас.