Коли повертається смак життя

Сьогодні, у Всесвітній день донора і трансплантації , ми були на особливому Сніданку разом з дітьми, які отримали друге життя через трансплантацію.
Соломійка через два місяці після пересадки серця пішла до 1 класу, а зараз вже вчиться у 3-му класі, співає і веде свій блог. Дмитро після трансплантації нирки нарешті зміг поплавати у басейні. Олена відкрила в собі любов до читання і мріє стати письменницею. Кіра розповіла, що любить малювати і щаслива, що може це робити. А Маргарита, якій 4 роки тому зробили трансплантацію, сьогодні — першокурсниця медичного університету.

До операції ці діти жили за суворими обмеженнями. Деякі навіть не могли напитися вдосталь води. Трансплантація повернула їм життя та дитинство.
Разом з Євген Клопотенко діти готували українські страви та ділилися своїми мріями за одним столом зі своїми лікарями.
Трансплантація — це не просто про життя. Це втілення мрій, це можливості, це майбутнє.

Але понад 113 дітей досі чекають на свій шанс. Вони чекають на донорський орган, який врятує їх.
Сьогодні ми дякуємо кожному, хто обрав дарувати життя. Кожному, хто став донором крові. Кожній родині, яка знайшла сили сказати “так” донорству органів.
Завдяки вам наші пацієнти живуть. Просто живуть і це найбільше диво.
Дякуємо Інститут серця МОЗ України, Борису Тодурову, Софії Чайковській, всім дотичним лікарям, колегам, Міністерству охорони здоров’я України, Українському центру трансплант-координації