18 серпня в Інституті серця відбулася прес-конференція щодо українських реалій розвитку трансплантації органів та тканин людини та проекту нового закону щодо трансплантації за варіантом «Презумпції згоди».

Сьогодні в Україні діє Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» (далі — Закон), що був прийнятий ще у 1999 р., який, на жаль, не дозволяє рятувати людей, які потребують пересадки органів, а їх щорічно близько 5 000, і обмежує розвиток трансплантології в Україні. Тому вкрай необхідні зміни до діючого законодавства. Проте існують ряд перешкод, які гальмують ці зміни.

Під час конференції обговорювалися наступні важливі питання: необхідність діалогу із суспільством, пояснення суті і організація державою комплексної системи, які мають зформувати відношення громадян до донорства та трансплантації; про негативний вплив міфів про чорну трансплантацію, про те, що люди мають розуміти, що таке презумція згоди, що таке презумція не згоди, реєєстр донорів, як він наповнюється, як формуються листи очікування хворих, норми законопроекту про захист прав пацієнтів, захист прав лікарів (від кримінальних переслідувань, в разі проведення операцій) і багато інших важливих питань.
У конференції взяли участь в.о Міністра охорони здоров’я України – Уляна Супрун, представники депутатського корпусу Верховної Ради України – Ірина Сисоєнко, Олексій Кириченко, керівник департаменту інформації греко-католицької церкви отець Ігор, а також пацієнти, які живуть с трансплантованим серцем понад 10 років, це Соколов Едуард та Маценко Сергій, а також Дорошко Павло, якому 12 липня першому в Україні імплантували механічне серце, і Філяренко Людмила, яка очікує встановлення другого механічного серця (перше механічне серце було імплантовано в Інституті серця вперше в Україні 12 липня цього року бригадою лікарів на чолі з Борисом Тодуровим. Ця ж бригада виконала першу пересадку донорського серця Едуарду Соколову).

Борис Тодуров під час свого виступу на конференці: зазначив: «Криза у розвитку трансплантології, призводить до того, що наша держава та громадяни України фінансують закордонну медицину і ми зобов’язані це змінювати.

Пацієнти, що потребують трансплантації, це ті люди, яких ми втрачаємо, хоча могли б урятувати. Сьогодні є фахівці, які здатні проводити пересадку органів, ми просимо змін до діючого законодавства, які дозволили б врятувати тисячі життів».