Що таке гемодіаліз?

Гемодіаліз – це один із способів замісної ниркової терапії у пацієнтів з термінальною стадією хронічної чи гострої ниркової недостатності, за допомогою якого проводиться видалення кінцевих продуктів метаболізму – креатиніну та сечовини, а також вільної води. Метод заснований на принципі дифузії та конвекції речовин з малою та середньою молекулярною масою через напівпроникну мембрану, що дозволяє видалити з крові токсичні речовини та продукти метаболізму.

 

Який принцип дії?

Гемодіаліз проводять за допомогою апарату штучної нирки. Апарат складається з таких компонентів: прилад для подачі крові, прилад для приготування та подачі діалізуючого розчину, монітор, діалізатор. Найважливішу функцію виконує діалізатор. Він містить напівпроникну мембрану на основі целюлози або штучних полімерів. Мембрана має площу від 0,2 до 2 м², товщину 8, 11, 15 або 30 мкм, діаметр пор від 0,5 до 5 нм. Вона розділяє внутрішній простір діалізатора на дві частини (для крові та розчину), кожна з яких має свій вхід та вихід. Кров забирається з судин хворого потрапляє у діалізатор і знаходиться по один бік мембрани, по інший бік знаходиться розчин, який по електролітному складу подібний до складу крові. Шляхом дифузії бік меншої концентрації через мембрану видаляються речовини з невеликою молекулярною масою (електроліти, сечовина, креатинін, сечова кислота тощо). Шляхом ультрафільтрації видаляється надлишок води та речовини з великою молекулярною масою (до 30000). Очищена кров повертається до судин хворого.

 

Кому показаний гемодіаліз?

Потреба у гемодіалізі виникає при тяжких захворюваннях нирок, або при надходженні у кров великої кількості токсичних речовин. Метод застосовують при зниженні швидкості клубочкової фільтрації нирок до 15-10 мл/хв, що супроводжується зростанням концентрація сечовини крові <30 ммоль/л, креатиніну – <700 мкмоль/л, також коли у хворих спостерігаються гіперкаліємія, метаболічний ацидоз. Даний стан може супроводжуватися такими симптомами як нудота, блювота, набряки та втома. Однак, навіть якщо у пацієнта ще немає цих симптомів, все одно може бути високий рівень продуктів метаболізму у крові, які можуть бути токсичними.

До загальних причин ниркової недостатності належать:

• Діабет
• Високий артеріальний тиск (гіпертонія)
• Запалення нирок (гломерулонефрит)
• Запалення кровоносних судин (васкуліт)
• Кісти нирок (полікістоз нирок)

Крім того, нирки можуть раптово зупинитися (гостре пошкодження нирок) після важкої хвороби, складної операції, інфаркту або іншої серйозної проблеми. Деякі ліки також можуть спричинити пошкодження нирок.

Лікар допоможе визначити, коли слід починати гемодіаліз, виходячи з кількох факторів, включаючи:

• Загальний стан здоров’я
• Функція нирок
• Ознаки та симптоми
• Якість життя
• Особисті уподобання

Загалом, проведення гемодіалізу допомагає організму контролювати артеріальний тиск і підтримувати належний баланс рідини та електролітів – таких як калій і натрій. Зазвичай гемодіаліз починається задовго до того, як функція нирок порушиться настільки, що це викличе ускладнення, які загрожують життю.

 

Ризики проведення гемодіалізу

Більшість людей, які потребують гемодіалізу, мають різні проблеми зі здоров’ям. Гемодіаліз подовжує життя багатьох людей, однак тривалість життя людей на гемодіалізі, все ще менша, ніж у загальної популяції.
Хоча лікування гемодіалізом може бути ефективним для заміщення деяких втрачених функцій нирок, у пацієнтів можуть виникнути деякі супутні захворювання, перераховані нижче, хоча не всі стикаються з усіма цими проблемами

• Низький артеріальний тиск (гіпотонія). Падіння артеріального тиску є поширеним побічним ефектом гемодіалізу, особливо якщо у вас діабет. Низький кров’яний тиск може супроводжуватися задишкою, спазмами живота, м’язовими спазмами, нудотою або блювотою.
• Судоми м’язів. Хоча причина не з’ясована, м’язові судоми є частими під час гемодіалізу. Іноді судоми можна полегшити, коригуючи процедуру гемодіалізу. Регулювання споживання рідини та натрію між процедурами гемодіалізу також може допомогти запобігти симптомам під час лікування.
• Свербіж. У багатьох людей, які проходять гемодіаліз, може виникати свербіж шкіри, що часто посилюється під час процедури або безпосередньо після неї.
• Проблеми зі сном. Люди, які отримують гемодіаліз, часто мають проблеми зі сном, іноді через перерви в диханні під час сну (апное уві сні).
• Анемія. Відсутність у крові достатньої кількості еритроцитів (анемія) є загальним ускладненням ниркової недостатності та гемодіалізу. Ниркова недостатність супроводжується зниженням вироблення гормону, який називається еритропоетином, що стимулює утворення еритроцитів. Дієтичні обмеження, погане засвоєння заліза, часті аналізи крові або виведення заліза та вітамінів гемодіалізом також можуть сприяти розвитку анемії.
• Кісткові захворювання. Якщо пошкоджені нирки більше не здатні переробляти вітамін D, який допомагає засвоювати кальцій, кістки можуть ослабнути. Крім того, надмірне виробництво паратиреоїдного гормону – поширене ускладнення ниркової недостатності – може вивільнити кальцій з кісток.
• Перевантаження рідини. Оскільки під час процедури гемодіалізу виводиться рідина, вживання більшої кількості рідини, ніж рекомендується між процедурами гемодіалізу, може спричинити ускладнення, що загрожують життю, такі як серцева недостатність або скупчення рідини в легенях (набряк легенів).
• Високий рівень калію (гіперкаліємія). Калій – це мінерал, який зазвичай виводиться з організму нирками. Якщо пацієнт споживає більше калію, ніж рекомендовано, рівень калію може стати занадто високим. У важких випадках надмірна кількість калію може спричинити зупинку серця.
• Ускладнення судинного доступу. Потенційно небезпечні ускладнення – такі як інфекція, звуження або роздуття стінки судини (аневризма) або закупорка – можуть вплинути на якість гемодіалізу.

Які можливі доступи для проведення ГД?

Існує три типи доступу:

• Артеріовенозна (АВ) фістула. Створена хірургічним шляхом АВ-фістула – це зв’язок між артерією та веною, як правило, на руці, якою пацієнт рідше користується. Це найкращий тип доступу через ефективність та безпеку при хронічному гемодіалізі.
• АВ-трансплантат. Якщо кровоносні судини занадто малі, щоб утворити АВ-фістулу, хірург може замість цього створити шлях між артерією та веною за допомогою гнучкої синтетичної трубки, яка називається трансплантатом.
• Катетеризація центральної вени. При необхідності екстреного гемодіалізу, спеціальний діалізний катетер можна ввести у велику вену на шиї або біля паху. Катетер тимчасовий.

Як проводиться гемодіаліз?

Під час процедур пацієнт сидить або лежить на кушетці, поки його кров тече через діалізатор – фільтр, який діє як штучна нирка для очищення крові. Пацієнт можете використати даний час для перегляду телевізора чи фільму, читання або сну.

Підготовка. Перевіряється вага пацієнта, артеріальний тиск, пульс і температура. Шкіра в місці доступу – очищається.
Початок. Під час гемодіалізу дві голки вводять у руку через місце доступу і закріплюють пластирем. Кожна голка прикріплена до гнучкої пластикової трубки, яка з’єднується з діалізатором. За допомогою однієї трубки діалізатор фільтрує кров, дозволяючи продуктам метаболізму та рідині переходити з крові в очищувальну рідину, яка називається діалізатом. Відфільтрована кров повертається до тіла через другу трубку.
Симптоми. Пацієнт може відчувати нудоту і спазми в животі, при видаленні надлишкової рідини, особливо якщо ГД проводиться лише три рази на тиждень, а не частіше.
Моніторинг. Оскільки артеріальний тиск і частота серцевих скорочень можуть коливатися при видаленні надлишкової рідини, відбувається постійний моніторинг даних показників під час процедури.
Завершення. Після завершення гемодіалізу голки видаляють із місця доступу та накладають тугу пов’язку, щоб запобігти кровотечі. Знову реєструється вага пацієнта.

Тривалість одного сеансу гемодіалізу залежить від методики, і в середньому становить 4-6 годин.