Хронічна венозна недостатність (ХВН) і варикозна хвороба вен нижніх кінцівок

Хронічна венозна недостатність (ХВН) – це патологічний стан, що характеризується порушенням венозного відтоку в нижніх кінцівках внаслідок клапанної недостатності або обструкції вен. Це захворювання включає різні клінічні форми – від телеангіектазій (судинних зірочок) до трофічних виразок.

Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок (варикозне розширення вен, ВРВ) – хронічне захворювання, що супроводжується патологічним розширенням підшкірних вен, порушенням венозного відтоку та розвитком застійних явищ.  

Причини та патогенез

ХВН і варикозна хвороба є мультифакторіальними захворюваннями. Основні причини:

• Генетична схильність – слабкість сполучної тканини, дисплазія судинної стінки та вроджена недостатність клапанів.
• Гормональні зміни – вагітність, гормональна терапія, контрацептиви.
• Гіподинамія – тривале сидіння або стояння (нерухоме положення порушує роботу м’язово-венозної помпи).
• Надмірна маса тіла – підвищує внутрішньочеревний тиск і порушує венозний відтік.
• Підвищене внутрішньочеревне навантаження – часті закрепи, підйом важких предметів.
• Запальні процеси – флебіти, тромбофлебіти, травми венозної стінки.

Механізм розвитку ХВН

1. Первинне порушення функції венозних клапанів → рефлюкс крові → перевантаження венозної системи.
2. Підвищення венозного тиску → гіпоксія тканин і ендотеліальна дисфункція.
3. Розвиток запалення → порушення мікроциркуляції, формування набряків.
4. Склеротичні та трофічні зміни → ліподерматосклероз, гіперпігментація, виразки.

Клінічні симптоми варикозної хвороби вен нижніх кінцівок

Функціональні симптоми

• Відчуття важкості в ногах – посилюється у вечірній час.
• Біль – варіюється від ниючого до пекучого, частіше локалізується в литкових м’язах.
• Набряки – з’являються в ділянці гомілковостопного суглоба, прогресують при тривалому перебуванні у вертикальному положенні.
• Судоми – частіше виникають вночі, пов’язані з гіпоксією тканин.
• Відчуття жару або свербіж – обумовлене венозним застоєм.

Морфологічні симптоми

• Телеангіектазії та ретикулярні вени – розширені внутрішньошкірні капіляри.
• Варикозне розширення вен – підшкірні вени стають звивистими, збільшуються у діаметрі.
• Гіперпігментація – коричневі плями на шкірі гомілки через відкладення гемосидерину.
• Ліподерматосклероз – фіброз підшкірної клітковини, що призводить до ущільнення шкіри.
• Трофічні виразки – локалізуються в ділянці медіальної кісточки, характеризуються тривалим загоєнням.

Класифікація CEAP

• C0 – Немає клінічних ознак.
• C1 – Судинні зірочки, телеангіектазії.
• C2 – Варикозні вени.
• C3 – Набряки.
• C4a – Гіперпігментація, екзема.
• C4b – Ліподерматосклероз, біла атрофія.
• C5 – Загоєні трофічні виразки.
• C6 – Активні трофічні виразки. 

Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-10)

• I83 – Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
  • I83.0 – Варикозне розширення вен нижніх кінцівок з виразкою
  • I83.1 – Варикозне розширення вен нижніх кінцівок із запаленням
  • I83.2 – Варикозне розширення вен нижніх кінцівок з виразкою та запаленням
  • I83.9 – Варикозне розширення вен нижніх кінцівок без виразки чи запалення
• I87 – Інші ураження вен
  • I87.0 – Постфлебітичний синдром
  • I87.2 – Венозна недостатність (хронічна) (периферична)

Діагностика ХВН

Клінічне обстеження

• Візуальна оцінка стану вен.
• Симптом Претта (наявність варикозних вузлів).
• Симптом Троянова-Тренделенбурга (оцінка клапанної недостатності).

Інструментальні методи

• Ультразвукова доплерографія (УЗДГ) – визначає венозний кровотік і клапанну недостатність.
• Дуплексне ангіосканування – візуалізує вени, тромби та ступінь ураження клапанів.
• Флебографія – контрастне рентгенівське дослідження вен.
• Плетизмографія – оцінює венозний об’єм і швидкість відтоку крові.

Лікування варикозного розширення вен

Консервативна терапія

• Компресійна терапія (еластичні бинти, компресійний трикотаж).
• Флеботропні препарати (Діосмін, Гесперидин, Троксерутин).
• Протизапальні засоби (НПЗЗ – диклофенак, кетопрофен).
• Антикоагулянти та антиагреганти (гепарин, аспірин при ризику тромбозу).
• Фізіотерапія (магнітотерапія, лімфодренажний масаж).

Хірургічне лікування

• Флебектомія – видалення уражених вен.
• Лазерна коагуляція (ЕВЛК) – малоінвазивне лікування за допомогою лазерного випромінювання.
• Радіочастотна абляція – вплив високочастотними хвилями.
• Склеротерапія – введення склерозуючої речовини у вену, що викликає її облітерацію.

Профілактика

• Фізична активність – ходьба, плавання, гімнастика.
• Уникнення тривалого стояння або сидіння.
• Контроль маси тіла.
• Використання компресійного трикотажу при схильності до ХВН.
• Регулярні курси флеботропних препаратів.
• Своєчасне лікування захворювань вен (флебіти, тромбози).

Якщо є запитання стосовно даного захворювання: ви можете залишити повідомлення, використовуючи розташовану нижче форму контактів.

Основні хірургічні методи лікування

1. Флебектомія (класична операція з видалення варикозних вен)

Суть процедури:

Флебектомія – це видалення уражених вен через мікророзрізи або проколи. Основне завдання – усунення патологічного венозного рефлюксу та покращення кровотоку у глибоких і перфорантних венах.

Показання:

• Виражене варикозне розширення вен.
• Недостатність клапанів великої або малої підшкірної вени.
• Ускладнення ХВН: трофічні зміни шкіри, кровотечі, флебіти.

Процедура:

1. Виконується спінальна або місцева анестезія.
2. Розрізи в паховій або підколінній ділянці для перев’язки великої чи малої підшкірної вени.
3. Використовується зонд Бебкока – вводиться у вену, захоплює її та витягує через додатковий прокол.
4. Накладаються косметичні шви, а кінцівка еластично бинтується.

Тривалість операції: 1-2 години.

2. (ЕВЛК)

Суть процедури:

Малоінвазивна методика, при якій лазерне випромінювання нагріває кров у варикозній вені, викликаючи її коагуляцію та облітерацію (закриття).

Процедура:

1. Виконується місцева анестезія.
2. Під контролем УЗД у вену вводиться лазерний світловод.
3. Випромінювання призводить до склеювання венозних стінок.
4. Поступово вена повністю закривається, а кров перенаправляється до здорових судин.

Тривалість процедури: 30-60 хвилин.

Переваги:

• Відсутність розрізів та шрамів.
• Мінімальна травматизація.
• Швидке відновлення.

3. Радіочастотна абляція (РЧА)

Суть процедури:

Подібна до ЕВЛК, але замість лазера використовується радіочастотне випромінювання, яке спричиняє коагуляцію та закриття ураженої вени.

Процедура:

1. Під контролем УЗД у вену вводиться спеціальний катетер.
2. Радіочастотна енергія нагріває вену, спричиняючи її закриття.
3. Відень поступово розсмоктується.

Тривалість процедури: 40-60 хвилин.

Переваги:

• Менше післяопераційних ускладнень.
• Можливість виконання амбулаторно.

4. Склеротерапія (ін’єкційний метод)

Суть процедури:

У вену вводиться спеціальна речовина – склерозант, яка викликає її облітерацію (заклеювання) та подальше розсмоктування.

Процедура:

1. Під контролем УЗД у вену вводиться препарат (пінистий або рідкий склерозант).
2. Відень поступово звужується та закривається.
3. Відновлення венозного відтоку відбувається через здорові судини.

Тривалість процедури: 20-40 хвилин.

Переваги:

• Відсутність хірургічних втручань.
• Виконується амбулаторно.
• Мінімальна реабілітація.

Післяопераційний період та реабілітація

1. Ранній післяопераційний період (перші дні)

• Відразу після операції накладається компресійний трикотаж (панчохи або бинти).
• Рекомендовано ходити через 2-3 години після операції (при малоінвазивних методах).
• Біль та набряки – можливі, але їх зменшують анальгетики та компресія.

2. Основні рекомендації

• Компресійна терапія – обов’язкове носіння компресійного трикотажу протягом 1-3 місяців.
• Фізична активність – легка ходьба рекомендується одразу після операції, а важкі фізичні навантаження обмежуються на 2-4 тижні.
• Заборонено: 
  • Гарячі ванни та сауни (2-4 тижні).
  • Тривале сидіння або стояння без руху.
  • Підняття важких предметів (до 10 кг).
• Медикаментозна підтримка: 
  • Флеботропні препарати (Діосмін, Гесперидин).
  • Антикоагулянти (при ризику тромбозів).
  • Протизапальні засоби (НПЗЗ).

3. Віддалений період (2-6 місяців)

• Повне відновлення кровообігу у глибоких венах.
• Спадання набряків, зменшення пігментації шкіри.
• Повне загоєння мікророзрізів або місць ін’єкцій.

4. Можливі ускладнення

• Гематоми та набряки – зникають через 1-2 тижні.
• Тромбоз глибоких вен – рідкісний, але небезпечний (профілактика – рухова активність, антикоагулянти).
• Гіперпігментація шкіри – у 5-10% випадків після склеротерапії.

Висновок

Хірургічне лікування ХВН є ефективним методом усунення варикозного рефлюксу та поліпшення венозного кровообігу. Сучасні малоінвазивні методи, такі як лазерна коагуляція, радіочастотна абляція та склеротерапія, дозволяють швидко повернутися до нормального життя з мінімальним реабілітаційним періодом. Дотримання післяопераційних рекомендацій та профілактичних заходів допомагає уникнути рецидивів і покращити якість життя пацієнтів.

Список використаних джерел

1. Cleveland Clinic Chronic Venous Insufficiency https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/16872-chronic-venous-insufficiency-cvi 
2. Rahul Sood. Chronic Venous Insufficiency vs Varicose Veins: What’s the Difference? https://veincenter.doctor/chronic-venous-insufficiency-vs-varicose-veins/ 
3. National Library of Medicine. Chronic venous insufficiency and varicose veins of the lower extremities https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30360023/ 
4. The Foundation to Advance Vascular Cures. Chronic Venous Insufficiency https://www.vascularcures.org/chronic-venous-insufficiency-cvi 
5. Peter Gloviczki, MD. Journal of Vascular Surgery. The care of patients with varicose veins and associated chronic venous diseases: Clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum https://www.jvascsurg.org/article/S0741-5214%2811%2900327-2/fulltext