Основним показанням до трансплантації нирки є
термінальна хронічна ниркова недостатність.
Потенційним живим донором нирки може бути повнолітня дієздатна особа, яка є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта й добровільно та усвідомлено погоджується на проведення обов’язкових лабораторних досліджень для визначення імунологічної сумісності щодо можливості бути живим донором анатомічного матеріалу.
Також, може бути донорська нирка після констатації смерті мозку донора у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.
Трансплантація печінки – це операція, під час якої лікар видаляє реципієнту печінку, яка більше не може функціонувати. На її місце пересаджують частину здорової печінки або повністю збережений орган від донора.
Печінка донора відновлюється та повертається до свого нормального стану незабаром після хірургічного втручання, а реципієнт отримує шанс прожити понад 10 років.
Трансплантація печінки необхідна лише в тих випадках, коли без цієї операції пацієнт ризикує загинути протягом року.
Також пересадка потрібна, якщо стан печінки внаслідок серйозної патології швидко погіршується, а інші методи лікування не діють.
В окремих випадках, коли причиною пересадки є онкологічне захворювання, політравма або вік старше 50 років, перелік необхідних обстежень може збільшитись.
Після того, як людина приймає рішення стати донором печінки, вона проходить ретельне обстеження. У результаті діагностики лікарі з’ясовують, чи підходить ця людина в якості донора для реципієнта.
За рекомендаціями American Liver Foundation потенційним добровольцям на донорство необхідно враховувати можливі ускладнення після пересадки печінки:
Потенційному донору печінки необхідно бути здоровою людиною. Стать донора не має значення, а вік є ключовим параметром. Оптимальним вважається віковий діапазон 18-55 років.
Життя донора після пересадки печінки кардинальним чином не змінюється, оскільки орган має здатність до регенерації. Печінка відновлюється самостійно, і людина незабаром повернеться до звичайного стану.