Етапи трансплантації нирок та печінки
в Інституті Серця
Трансплантація нирок та печінки складається з 4 основних етапів:
Етап 1
Обстеження, перевірка на сумісність та проведення консиліуму.
Для призначення операції з трансплантації нирок, спочатку лікарі проводять перевірку на сумісність, яка складається з 3 кроків:
Крок 1: визначення групи та резуса крові
Крок 2: типування тканин по антигену HLA. Він є найважливішим антигеном, який забезпечує гістосумісність, тобто визначається ступінь імунної відповіді та кількість антитіл, які організм реципієнта вироблятиме до пересадженого органа
Крок 3: Crossmatch-тест – виявлення наявності чи відсутності у реципієнта антитіл проти еритроцитів донора
- фізикальний огляд
- загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі
- бактеріологічний посів сечі
- біохімічний аналіз крові
- кров на RW, гепатит В та С, ВІЛ
- коагулограма
- проведення комп'ютерної чи магнітно-резонансної томографії для оцінки стану нирки та розташування кровоносних судин у ній
- тест на психологічний стан - це важливо, тому що пацієнту з пересадженою ниркою необхідно вести відповідний спосіб життя, дотримуючись певних обмежень
У випадках, коли обстежуваний перебуває у критичному стані, пересадку нирки можуть провести між різними групами крові. Власнику рідкісної 4-ї групи крові можуть пересадити нирку з 2-ю, 3-ю, 4-ю групою крові.
Після обстеження пацієнта та проведення консиліуму, у разі, якщо стан здоров’я пацієнта відповідає вимогам, його вносять в лист очікування на донорский орган (нирка, печінка) Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
Пацієнт завжди має право відмовитися від трансплантації у будь-який час.
Етап 2
Очікування на донорський орган
Для трансплантації нирки та печінки має місце як посмертне донорство, так і трансплантація від живого донора.
Трансплантація органів від живого спорідненого донора регламентується українським законодавством, а саме Наказом №968 від 07.06.2022 року “Про затвердження Умов вилучення анатомічних матеріалів у живого донора та Переліку анатомічних матеріалів, дозволених до вилучення у живого донора (у тому числі анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення))”.
Наразі в Україні від живого донора проводять органні пересадки нирки і печінки. У першому півріччі 2023 року у 19 медичних закладах проведено 96 таких трансплантацій (73 пересадки нирки і 23 трансплантації печінки).
Забір анатомічного матеріалу у живого донора відбувається лише за наявності висновку консиліуму лікарів та за умови, що завдана його здоров’ю шкода буде меншою, ніж небезпека, що загрожує життю реципієнта.
У переважній більшості випадків наявність однієї нирки після донорства не впливає на спосіб життя людини. А через 3 місяці після видалення частини печінки, вона досягає в організмі донора попереднього розміру. Хоча, безумовно, хірургічне втручання і донорство все ж несуть певні ризики для фізичного здоров’я донора. Тому люди, які своєю жертовністю дали рідним шанс на повноцінне життя, крім психологічної винагороди, мають і певні пільги від держави.
Водночас, значна кількість донорських нирок та печінок вилучаються у донорів з юридично підтвердженою смертю мозку. Це означає, що дане пошкодження мозку неможливо виправити. Смерть мозку може настати з різних причин, таких як інсульт, пухлини, важкі травми голови тощо.
Як тільки у людини констатують клінічну смерть, і лікарі розуміють, що її органи, в тому числі і нирки та печінка, мають задовільний стан і можуть врятувати життя інших людей, вони разом з представником Українського центру трансплант-координації виходять на розмову з родичами з проханням надання згоди на трансплантацію органів.
Якщо родичі дають згоду, донора одразу реєструють у ЄДІСТ для пошуку відповідного реципієнта.
Розподіл реципієнтів, які знаходяться у листі очікування у системі ЄДІСТ проводиться за пріоритетністю (статус екстреності) згідно з наказами № 1041 від 17.06.2022 та № 1186 від 08.07.2022 Міністерства охорони здоров’я України.
Донорство органів – це добровільний вибір. Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час надати письмову згоду або відмову на посмертне донорство.
Етап 3
Хірургія
Операція з пересадки нирки
Пересадку нирки проводять лапароскопічно та під загальним наркозом. Операція триває 3-4 години.
Операція з трансплантації нирки проводиться в декілька етапів:
- Доступ до органу
- Накладання судинного анастомозу - з'єднання судин трансплантованої нирки з судинами пацієнта
- Накладання сечового анастомозу - з'єднання сечоводів трансплантованої нирки з сечовим міхуром пацієнта
- Укладання трансплантата - донорської нирки так, щоб не перекручувалися артерії, вени та сечоводи
За винятком онкологічних захворювань, гнійних або некротичних процесів нирку, що не функціонує, не видаляють, а просто розташовують пересаджену поруч.
Успішна пересадка нирки повертає пацієнта до звичного способу життя. Трансплантована нирка так само добре очищає кров, як рідна.
Операція з пересадки печінки
Пересадка печінки – одна з найскладніших операцій. Вона триває 8-12 годин і вимагає високої точності та професіоналізму команди трансплантологів і вузькопрофільних фахівців.
Етапи трансплантації печінки:
- Видалення ураженої захворюванням частини печінки разом із фрагментом порожнистої вени
- Перекриття кровоносних судин, які живлять печінку
- Встановлення шунтів для перекачування крові з нижньої порожнистої вени до серця
- Пересадка частини печінки від донора на місце видаленої
- З’єднання кровоносних судин для забезпечення кровопостачання печінки
- Відновлення жовчних проток
Після успішного проведення трансплантації печінки щонайменше 40% пацієнтів проживають рубіж 20 років.
Етап 4
Догляд та спостереження
Перші 1-2 дні після пересадки нирки пацієнт проводить у палаті інтенсивної терапії. У цей час лікарі відстежують, чи не з’явилися інфекційні ускладнення, гостра реакція відторгнення, а також спостерігають за станом пересадженого органа.
Функціонування нирки може не запуститися відразу, тому пацієнту все ще може бути потрібен діаліз. Після того, як нова нирка починає фільтрувати сечу, пацієнта переводять до звичайної палати.
За кілька днів пацієнт залишає клініку.
Після операції пацієнт перебуватиме у відділенні реанімації та інтенсивної терапії під наглядом.
До нього буде підключено різне обладнання:
- дренажі з черевної порожнини - для відтоку крові та рідини з черевної порожнини. Їх зазвичай видаляють через 4–7 днів після операції
- венозні катетери - для подачі ліків
- сечовий катетер. Його буде видалено, коли пацієнт матиме змогу самостійно ходити в туалет
Лікарі триматимуть під контролем лабораторні та інструментальні показники:
- біохімічні показники крові
- коагулограму
- загальний аналіз крові та сечі
- маркери запалення
- визначення концентрації препаратів імуносупресії в крові
- КТ органів черевної порожнини
- УЗД+доплер печінки та печінкових судин
Пацієнта буде переведено у палату одразу після стабілізації стану.
Зазвичай після операції пацієнти перебувають у лікарні 14-21 днів, в залежності від важкості стану пацієнта у доопераційний період та ускладнень, які виникли під час операції та в післяопераційному періоді.
Пацієнт зможе виписатися з лікарні, коли лікар впевниться, що це безпечно для нього. Він буде виписаний під нагляд спеціалістів за місцем проживання та проходити періодичні огляди у лікаря-гепатолога та трансплантолога протягом першого року після трансплантації.
Після трансплантації органу період реабілітації для реципієнтів нирки або печінки схожий і становить 3-6 місяців.
Після виписки близько 6 тижнів потрібно серйозне обмеження фізичних навантажень, особливо підняття важких предметів.
При відсутності ускладнень пацієнт може повернутися до звичної активності приблизно через 8 тижнів після виписки з лікарні.
Перші 2 місяці не рекомендується займатися силовими видами спорту, піднімати важкі предмети – необхідно дочекатися повного загоєння рубця.
Протягом року після трансплантації нирки проводиться консультація нефролога (гепатолога) та трансплантолога в Центрі трансплантації, щоб переконатися, що новий орган функціонує добре. Кількість консультацій та обстеження залежить від особистої історії здоров’я реципієнта та його самопочуття. Лікарі розписують для кожного реципієнта індивідуальний план лікування, обстежень і консультацій.
Через 3-4 місяці після операції пацієнт повністю повертається до звичного способу життя.
